.png)
Різдво – одне з найулюбленіших та найочікуваніших свят в Україні. Воно наповнене теплом сімейного спілкування, атмосферою затишку та безліччю унікальних традицій, що передаються з покоління до покоління. Українське святкування Різдва поєднує християнські звичаї з давнім язичницьким корінням, що робить його неймовірно різноманітним та цікавим.
Колядки
Колядки – це, мабуть, найвідоміша та найулюбленіша різдвяна традиція в Україні. Ці святкові пісні оспівують народження Христа, славлять добро та бажають щастя господарям будинку. Однак колядки мають і більш давнє коріння. До ухвалення християнства вони були частиною зимових обрядів, присвячених сонячному богу Коляді.
Після християнізації України колядки набули нового сенсу, перетворившись на пісні, які прославляють народження Спасителя. Сьогодні ця традиція оживає напередодні Різдва, коли діти та дорослі збираються гуртами, вбираються у яскраві костюми, беруть зірку та вирушають додому. Колядники виконують пісні, за що отримують солодощі чи інші невеликі подарунки від господарів.
Символом колядок часто стає "Віфлеємська зірка", яку діти носять з собою, символізуючи народження Ісуса.
Вертеп
.png)
Ще одна яскрава традиція – вертеп, чи різдвяний ляльковий театр. Перші вертепи з'явилися на українських землях у XVI-XVII століттях та були пов'язані з діяльністю студентів-бурсачів та священиків. Спочатку вертеп був двоярусним ящиком, де розігрувалися лялькові сценки на різдвяну тематику.
На першому ярусі показували історію народження Ісуса Христа, а на другому розігрувалися сатиричні сценки за участю козаків, корчмарів, шляхти та інших персонажів того часу. Вертеп швидко завоював популярність, і сьогодні його можна побачити у різних куточках України під час різдвяних свят.
Сучасні вертепи – це виступи живих акторів, їх сюжети можуть бути як традиційними, так і адаптованими під сучасність.
Святий вечір, щедрий стіл
Напередодні Різдва відомий як Святий вечір починається з появи першої зірки на небі – символу народження Христа. Цього вечора сім'ї збираються за столом, на якому обов'язково має бути 12 страв, які символізують 12 апостолів.
Головна страва Святого вечора – кутя, виготовлена з пшениці, меду, маку та горіхів. Її історія сягає корінням у дохристиянські часи, коли вона була частиною обрядів, присвячених урожаю. Кутя символізує достаток, єдність сім'ї та зв'язок із предками.
Після вечері часто починаються колядки, а в деяких регіонах – вечорниці, де молодь співає, грає в ігри та влаштовує танці.
Зірка, козел та ведмідь. Образи різдвяних обрядів
Українські різдвяні обряди нерідко включають яскраві костюмовані вистави. Наприклад, у деяких регіонах до колядників приєднуються персонажі, такі як козел, ведмідь, циган і навіть смерть. Ці образи прийшли з язичницьких часів і символізують багатство, здоров'я та захист від злих духів.
Згідно з традицією, ряжені веселять господарів будинку і навіть розігрують невеликі сценки, за що отримують частування. Це додає святу інтерактивності та створює особливу атмосферу.
«Щедрий вечір» та щедрівки
Після Різдва настає Щедрий вечір, або Маланка. Він святкується з 31 грудня на 1 січня наступного року. Цього дня звучать щедрівки – пісні, схожі на колядки, але більш світські за змістом. Щедрівки часто виконуються молоддю, а їхня мета – побажати багатства та благополуччя у новому році.
Одна з найвідоміших щедрівок у світі – це «Щедрик», написана композитором Миколою Леонтовичем. Сьогодні її знають як Carol of the Bells, і вона звучить на Різдво в різних куточках планети.
Головна традиція – атмосфера добра та тепла
Українські різдвяні традиції – це не лише веселі обряди та смачні страви, а й атмосфера добра, єдності та взаємодопомоги. Ці свята нагадують про важливість сім'ї, тепла та турботи про близьких.
Колядки, вертепи, вечорниці та інші звичаї – не просто спосіб весело провести час, а й можливість торкнутися багатої культурної спадщини України. Вони створюють те відчуття свята, яке робить Різдво по-справжньому особливим.
Про українські мотиви у різдвяному декорі читайте ТУТ.