Особливості виробництва сучасної мікрофібри. Від надтонкого волокна до текстильної революції

Мікрофібра – один із найпопулярніших матеріалів у сучасній текстильній промисловості. З неї виготовляють постільну білизну, одяг, текстильні аксесуари, штори. Цей матеріал активно використовується для пошиття рушників, серветок та засобів для догляду за поверхнями.

Мікрофібра кардинально відрізняється від «класичної» синтетики минулого. Саме тому вона стала символом комфорту, практичності, доступності та стилю. Це матеріал, якому вдалося поєднати, здавалося б, несумісні властивості.

Що таке мікрофібра і чим вона краща за «стару синтетику»

Мікрофібра (від лат. micro — «малий» і fibra — «волокно») – це тканина, що виготовлена з надтонких волокон поліестеру, поліаміду або їх комбінації. Основна відмінність – товщина нитки. Волокно мікрофібри у десятки разів тонше за людське волосся і навіть за натуральний шовк.

На відміну від синтетичних тканин минулих десятиліть (наприклад, поліестеру чи нейлону 70–90-х років), мікрофібра не має «пластмасового» відчуття на дотик, не накопичує статичну електрику, не створює ефекту «парника» і не викликає подразнення. Це м’який, легкий і повітропроникний матеріал, що забезпечив справжній прорив у текстильному світі.

Як виробляють мікрофібру. Прорив у текстильних технологіях

Виробництво мікрофібри – це складний і високоточний технологічний процес, який включає кілька етапів:

  • підготовка сировини;
  • формування волокна;
  • модифікація структури;
  • створення полотна.

Кожен з етапів має значення і впливає на властивості готової тканини.

Підготовка сировини

Для виготовлення мікрофібри використовують поліестер, поліамід або їх поєднання. Сировину розплавляють і подають в екструдер – пристрій, який витягує нитки через мікроскопічні отвори.

Формування волокна

У результаті підготовчих робіт утворюються надтонкі нитки діаметром менше 1 ден.

Для порівняння:

  • у шовку волокно має товщину приблизно 1 ден;
  • у людського волосся – близько 20 ден.

У деяких видах мікрофібри волокна додатково розщеплюють за допомогою води, температури або механічного впливу, щоб надати їм особливої форми й створити мікроканали.

Модифікація структури

Часто мікрофібру виготовляють як двокомпонентне волокно – з двох полімерів, які згодом розділяються, утворюючи ще тонші нитки. У результаті виходить тканина з високою здатністю до поглинання, хорошою повітропроникністю та терморегуляцією.

Створення полотна та фінішна обробка

Тонкі волокна переплітають у тканину потрібної щільності. Далі полотно проходить:

  • термічну обробку;
  • фарбування;
  • нанесення декоративних принтів, антибактеріальних або водовідштовхувальних просочень.

Чому мікрофібра популярна у сучасному текстильному світі

Сучасна мікрофібра поєднує в собі багато корисних властивостей, які роблять її універсальним і затребуваним матеріалом:

  • Повітропроникність і терморегуляція – тканина «дихає», не перегріває і не створює парникового ефекту.
  • Гіпоалергенність – не накопичує пил, не подразнює шкіру, підходить навіть людям із підвищеною чутливістю.
  • М’якість і легкість – приємна на дотик, створює відчуття ніжності та затишку.
  • Міцність і довговічність – витримує численні прання, не втрачає форму й колір.
  • Простота в догляді – швидко сохне, не потребує прасування, легко очищується.

Мікрофібра – це приклад того, як високі технології змінили уявлення про синтетичний текстиль. Із матеріалу, якого раніше уникали через дискомфорт, вона перетворилася на одну з найфункціональніших, найестетичніших і найприємніших тканин нашого часу.

Саме завдяки особливостям складу й інноваційному виробництву мікрофібра зайняла міцне місце як у побутовому, так і в професійному текстилі.

Про синтетичні тканини також розповідали ТУТ.